heavengifts.com
Страница 1 из 2 12 ПоследняяПоследняя
Показано с 1 по 10 из 14
Тема:

Осінь не бреше

  1. #1
    Пользователь
    Репутация: [+/-] 121Array
    Аватар для Noiro
    Регистрация
    21.10.2012
    Адрес
    Україна, м. Запоріжжя
    Сообщений
    422
    Записей в дневнике
    10
    Осінь не бреше
    ЗЫ: Кое-что свое, тематическое, вот только что написанное. Особо не редактировал, как и всегда, на суд людской.
    ЗЫ2: Надеюсь разместил где надо.

    Осінь не бреше

    Вона увійшла в кімнату, закрила за собою двері, і не надто кваплячись, виправила на собі пальто, наче замерзаючи; вкуталась тепліше, і склала на грудях руки. Декілька секунд вона вдивлялась в підлогу, після чого, наче нічого і не сталось, спрямувала до столу, де сиділо троє, і влаштувалась на вільному дерев’яному стільці.
    - Іди, - сухо сказала вона, наче зверталась до порожнечі, а не до когось із присутніх.
    - Ти це кому? – спитався світловолосий парубок у коротких зелених шортах.
    Вона знову стягнула на собі пальто, яке їй зовсім не пасувало – надто вже воно було чоловічим, і сірим, що ані як не укладалось в голові поруч з її вогняно-рудими косами, худенькою фігурою, і тендітним голосом. Щоправда останній, не зважаючи на мелодійність, здавався твердішим за бетон.
    - Він знає «кому», - знову холодно і беземаоційно відрізала вона.
    - Та всі знають «кому», - заговорив юнак в білій дутій куртці, із темним, аж синім волоссям, - У нас тут черга взагалі-то…
    Вона так і продовжувала сидіти мовчки, опустивши погляд.
    - Що ти знову там наробила? –питався останній.
    - Нічого.
    - А чорнотроп? – почулось від хлопця у шортах, - Чорнотроп - це нічого?
    - Сил більше не було! – підняла вона голову до співбесідника, - Самі винуваті, - додала вже спокійніше.
    - Це не вони винуваті, це тобі ледащо було щось робити…
    - Було б потрібно, я б навмисно робила! Дідько…
    Її тремтячі руки дістали з кишені пачку сигарет, дістали одну.
    - Ну… робила ти навмисно і без того, - продовжив юнак, - Так залити водою, ще постаратись потрібно.
    Ґудзики її пальто були завбільшки за старі радянські монети. Вона перебирала їх пальцями.
    - Ненавиджу їх…
    - Будеш так себе вести, вони не любитимуть тебе навзаєм, - сказала струнка та висока дівчина у довгому легкому платті, із волоссям, що майже торкалось підлоги.
    - А що я маю робити? Що я такого роблю, що я раптом гірша за вас? От зараз Зима прийде, натрусить снігу, стане холодно, аж дупі лоскотно, а вони і раді!
    - Сніг – це красиво! – відповідав Зима, натягуючи на своє темне волосся спортивну шапку, - Я дарую їм чаруючу красу, різдвяні свята…
    - Це оманлива краса! – знову протестувала Осінь. З її маленького рота повільно упливав сигаретний дим, і попіл, впавши не за місцем призначення змішався із солоною краплею, що впала на старий дерев’яний стіл секунду назад. Деякий час вона курила мовчки.
    - Це просто брехня! Холодно, але красиво… Звучить як… - вона замешкалась, - Наче «Смачно, але отруйно». Або «Весело, аж плакати хочеться»…
    - Облиш! – заговорила єдина окрім неї дівчина, - Зима діло говорить. У нього завжди весело, затишно, і…
    - …святкують чорту не відомо що – Сонце десь у жопі, темно хоч око виколюй, дерева мов трупи без листя стоять усюди, авітаміноз, а вони святкують…
    Всі четверо замовчали. Осінь дістала нову сигарету, і продовжила:
    - А ти, Весна? За що тебе люблять? От за що? – з доганою мовила вона до дівчини.
    - Стає тепліше… Сніг тане… - невпевнено почала Весна, наче пояснює очевидні речі, - Природа оживає…
    - Ага, тобто тебе люблять за те, що «нарешті ця клята Зима скінчилась». Так виходить?
    - Ну в чомусь і так, - заступився Літо за Весну, - Це як пивом запивати солону рибу. Контраст.
    - У такому випадку хай заїдають пиво солодким морозивом. Теж контраст! – отруйно аргументувала Осінь.
    - Моя пора – час кохання, відчуттів, емоцій… - упевнено і беззаперечно почала Весна.
    - Це часом не через кілограми серотоніну, яких їм не стачало взимку? Емоції… сенсу від них, якщо вони не контрольовані? Тупе слідування інстинктам, послаблення власної волі, внаслідок надлишку гормонів. І що це нам дає? Перепхатися із першим зустрічним, сховати це за гучними словами про кохання? А потім ридати біля вікна, коли я прийду! Дякую Весно! Я просто захоплююсь твоїми методами!!! А ти?
    - А що я? – здивовано розвів руками Літо.
    - Ти! Чому тебе так люблять? Сонце, море, холодне пиво і оголені дівчата? Що, правда?!?! Да не смішіть!!! Товсті бегемоти на переповнених пляжах із пивом у три-дорога, от що ти їм даруєш! Неймовірну спеку, роботу гіршу за рабів, на яких коряжки вколюють, аби тільки зайвих грошей заробити, і може їх вистачить, що б з’їздити на кляте море! Чи багато їх їде на море?
    - Та їздять, - спокійно відповідав Літо, напевно найспокійніший із усіх присутніх.
    - Та їздять! – повторила Осінь, - Приїздять на вокзал, шизіють із цін на житло, і весь клятий тиждень роблять вигляд, що усім задоволені. А потім повертаються до дому, і відпочивають після відпочинку, проклинаючи спеку, і рахуючи свої борги! Да вони самі собі брешуть! Тотальний популізм, і стереотипне сприйняття пори року!
    Осінь вперлась ліктями в стіл, і поклала обличчя на долоні. Настала несамовита тиша, яка тривала секунд десять, але здавалось, що відсотків з тридцять від вічності. В один момент Весна наче хотіла пожаліти Осінь, та так і не наважилась.
    - Я, мабуть, піду, - сказав Зима, і почав підійматись.
    - Я! – несподівано почала Осінь, утираючи скупі сльози; скоріше навіть просто вологу біля ока, - Я… Я кожного разу приходжу, і даю їм прохолоду… Я дарую їм відпочинок. І вони радіють. Але швидко забувають…
    Зима всівся на місце. Весна наче у пів голосу сказала йому, що люди чекають, на що він так само тихо відповів, що «Нічого. Почекають. Цього разу буду пізньою».
    - Я дарую їм правду, - продовжила Осінь, незграбно розплітаючи свої довгі руді коси, - Я дарую їм можливість розібратись в собі, почати все знову, проаналізувати своє життя, що б у майбутньому уникнути схожих помилок! - а вони називають це депресією, ковтають таблетки, і починають пити! Я – змиваю з них бруд, а вони кажуть, що брудно навколо, і ховаються від води під парасолями!!! Я – єдина серед вас, хто їм не бреше!…
    Осінь взялась розплутувати другу косу, але не могла вгамувати тремтіння в руках, і плуталась у власному волоссі, намагаючись почепити гумову стяжку.
    - Ти… - заговорив Літо, - Ти не переймайся. Зима – давай вже йди, час іде. А ти, - знову звернувшись до Осені заговорив Літо, - Наступного разу все вийде. От побачиш! Просто спробуй…
    - …нічого не вийде, ти це знаєш Літо, - казала Осінь.
    - Ти просто спробуй… Ну… Ну як ми – дай їм щось… Збреши, я не знаю, вигадай щось цікаве! Вдавай із себе щось інше, щось, що їм сподобається.
    - Не можу я так, Літо. Не можу. Не можу я брехати…
    - Ну тоді… мирись… бо я не знаю. Тільки не злись так на них наступного разу. І не потрібно чорнотропу, - Літо поклав руку їй на плече. Осінь вгамувалась, подивилась у відповідь.
    - Добре, я спробую. Та чесне слово, вони мене під кінець просто бісять!
    Зима вже піднявся іти, та завмерши витріщився у її бік.
    - Дідько!.. – мовив він, розкривши рота.
    Осінь струсила головою, розкидавши руде мов захід Сонця волосся по сторонах.
    - Що? – спитала вона посміхаючись у Зими, тримаючи руку Літа у себе на плечі в своїй долоні.
    - Нічого… - відповідав Зима, - Я просто і забув, яка ти красива!

    Завжди темно, перед сходом Сонця...


    Сэкономил over9000hrn!!!
    Парю на МЕХА + дРИПА!!!Ъ

    Подробности здесь: Путь к вайпингу в деталях (дневник новичка с первого дня)
    [свернуть]

  2. #2
    Re: Осінь не бреше
    Хорошо!
    Давно не пробовал красивой Украинской прозы.

    Автор, Вы откровенно делитесь своими личными переживаниями!
    Осінь не бреше 886
    Осінь не бреше 260

    Осінь не бреше 264

  3. #3
    Пользователь
    Репутация: [+/-] 121Array
    Аватар для Noiro
    Регистрация
    21.10.2012
    Адрес
    Україна, м. Запоріжжя
    Сообщений
    422
    Записей в дневнике
    10
    Re: Осінь не бреше
    Цитата Сообщение от VitalyMak Посмотреть сообщение
    Хорошо!
    Давно не пробовал красивой Украинской прозы.

    Автор, Вы откровенно делитесь своими личными переживаниями!
    Нет, ну каждый, кто пишет, делится своими переживаниями. Это в принципе не возможно, делиться не своими переживаниями
    За "красивую Украинскую прозу" спасибо , это лучше обычного "клёвая писанина" ))))

    Завжди темно, перед сходом Сонця...


    Сэкономил over9000hrn!!!
    Парю на МЕХА + дРИПА!!!Ъ

    Подробности здесь: Путь к вайпингу в деталях (дневник новичка с первого дня)
    [свернуть]

  4. #4
    Re: Осінь не бреше
    Ах, эти последние четыре строчки...
    Прочтя их я начисто позабыл о том, что было написано до этого...

    P.s.
    А вообще непонятно, к чему это все. Не видно стержня.
    Просто красивая проза ради красивой прозы?
    Хотя возможно я просто чего-то не понял, не увидел...

    Не открывать!


    Ну я же просил не открывать!

    Осінь не бреше 206

    Осінь не бреше 622
    [свернуть]

  5. #5
    Пользователь
    Репутация: [+/-] 121Array
    Аватар для Noiro
    Регистрация
    21.10.2012
    Адрес
    Україна, м. Запоріжжя
    Сообщений
    422
    Записей в дневнике
    10
    Re: Осінь не бреше
    Цитата Сообщение от volm Посмотреть сообщение
    Ах, эти последние четыре строчки...
    Прочтя их я начисто позабыл о том, что было написано до этого...

    P.s.
    А вообще непонятно, к чему это все. Не видно стержня.
    Просто красивая проза ради красивой прозы?
    Хотя возможно я просто чего-то не понял, не увидел...
    Ну... не знаю как объяснить. Работал в ночную смену, слушал старую музыку, навеяло настроение "странное". На фоне недосыпа возникает состояние, похожее на транс, или наркотическое опьянение. Обычно в такие моменты не спрашиваю себя "зачем" - тупо сажусь, и пишу. Обычно стихи. Тут чего-то захотелось "вот это". Когда пишешь, это кажется чем-то гениальным, переполненным смысла. Лучшее, с чем сравнить - яркий сон. Просыпаешься, и думаешь: "Хоть фильм снимай!". А ближе к обеду не понимаешь, как такие мысли вообще в голову приходят.
    Собсно выспался, перечитал - ничего особенного. Просто красиво, просто люблю я осень . Просто хотелось бы, что бы любили ее другие. Хз...

    Завжди темно, перед сходом Сонця...


    Сэкономил over9000hrn!!!
    Парю на МЕХА + дРИПА!!!Ъ

    Подробности здесь: Путь к вайпингу в деталях (дневник новичка с первого дня)
    [свернуть]

  6. #6
    Re: Осінь не бреше
    Цитата Сообщение от noiro Посмотреть сообщение
    Обычно в такие моменты не спрашиваю себя "зачем" - тупо сажусь, и пишу.
    Ну, если все так, - рекомендую никого не слушать, а просто продолжать.
    В конце концов "руде мов захід Сонця волосся" тоже может быть отличным стержнем для тех, кто еще не забыл, что это такое.
    И удачи Вам...

    P.s.
    А что есть "чорнотроп" ?
    (просто из любопытства)
    Все. Прошу прощения. Уже посмотрел в словаре...
    Последний раз редактировалось volm; 14.09.2013 в 23:44.

    Не открывать!


    Ну я же просил не открывать!

    Осінь не бреше 206

    Осінь не бреше 622
    [свернуть]

  7. #7
    Пользователь
    Репутация: [+/-] 7Array
    Аватар для Джорж
    Регистрация
    04.04.2013
    Адрес
    полтава
    Сообщений
    159
    Re: Осінь не бреше
    Оказывается,не все у нас потеряно и не перевелись в Запорожье козаки.

  8. #8
    Пользователь
    Репутация: [+/-] 121Array
    Аватар для Noiro
    Регистрация
    21.10.2012
    Адрес
    Україна, м. Запоріжжя
    Сообщений
    422
    Записей в дневнике
    10
    Re: Осінь не бреше
    Цитата Сообщение от volm Посмотреть сообщение
    Ну, если все так, - рекомендую никого не слушать, а просто продолжать.
    P.s.
    А что есть "чорнотроп" ?
    (просто из любопытства)
    Все. Прошу прощения. Уже посмотрел в словаре...
    Ну все равно отвечу - бывает осень резко переходит в зиму. Так чаще всего и случается - слякоть, холод, снег! Всё. А бывает что всё "зависает". Влажный воздух, низкая температура, слякоть, серое небо, лысые деревья, отсутствие ветра, мокрые почерневшие листья. Если случается, навивает жуткую тоску, аж выть хочется! Выходишь на улицу - ощущение, что всё вокруг мертво. Разница между днем и ночью - чисто номинальная. Ощущение, что кроме оттенков серого, других цветов и нет вовсе. И зима что-то не особо торопится... И так целую неделю. Характерная черта - черная замерзшая грязь (смесь воды, земли, и перегноя от листьев). Фактически, если разобрать по корням, чорнотроп - черная дорога (черная тропа).
    Для себя вывел интересное наблюдение - даже костер в это время не греет. Сидишь у огня, а тепло не становится.

    Завжди темно, перед сходом Сонця...


    Сэкономил over9000hrn!!!
    Парю на МЕХА + дРИПА!!!Ъ

    Подробности здесь: Путь к вайпингу в деталях (дневник новичка с первого дня)
    [свернуть]

  9. #9
    Пользователь
    Репутация: [+/-] 62Array
    Аватар для surfer
    Регистрация
    20.04.2011
    Адрес
    Харьков
    Сообщений
    384
    Re: Осінь не бреше
    спасибо
    приятно было читать

    Скрытый текст

    Осінь не бреше 224 Осінь не бреше 082
    [свернуть]
    Осінь не бреше 660

  10. #10
    Пользователь
    Репутация: [+/-] 7Array
    Аватар для Джорж
    Регистрация
    04.04.2013
    Адрес
    полтава
    Сообщений
    159
    Re: Осінь не бреше
    Вы знаете,автор,мне это напоминает диалог внутри себя всех времен года(этапов жизни).Я,на пример по возрасту, уже в стабильной Осени,о Зиме,конечно не хочу и думать,а более веселые,Весна,Лето часто посещают.

Страница 1 из 2 12 ПоследняяПоследняя

Ваши права

  • Вы не можете создавать новые темы
  • Вы не можете отвечать в темах
  • Вы не можете прикреплять вложения
  • Вы не можете редактировать свои сообщения
  •  
Наш "некурительный" счетчик | Калькулятор "микрокоил"